Старосамбірська міська територіальна громада

Львівська область, Самбірський район

13.11.2023 15:03

Церква Параскеви П’ятниці

6573149ebe142__1937.jpg

Храм Святої Параскеви збудований у 1263 році після заснування князем Левом Даниловичем монастиря у Старій Солі. Але, нажаль, доля цієї монашої церкви достеменно не відома. У 1440 році в Соляному містечку була збудована нова дерев’яна церква Святої Параскеви у так званому Верхньому передмісті. Монахи жили тут ще півстоліття. У першій половині XVI століття король Зиґмунд І Старий ліквідував монастир у Старій Солі, а монахів переселив до Лаврова.

У 1543 році після переселення монахів зі Старої солі, монастирська церква була перетворена на парафіяльну і отримала деякі ґрунти. Розпочалася нова, вже не монаша доба в історії святині. Найперше парафіяни придбали дзвін, який зберігався в міжвоєнний період, але пізніше відомості про нього загубилися. Поштовх для придбання богослужбових книг вірними Старої Солі дало створення там П’ятницького братства. Його заснував 12 квітня 1600 року владика Михаїл Копистинський. Саме це братство подарувало церкві Святої Параскеви П’ятниці у 1624 році «Апостол». Серед церковних книг були чотири рукописні місячні Мінеї, виготовлені на замовлення дидаскала Василя Стефановича. «Мінеї» дійшли до наших днів, а от про долю «Апостола» невідомо. Важливим є те, що саме із церкви Параскеви були передані до музею ім. А. Шептицького найдавніша хоругва та ікона.

Поруч з церквою розташована дзвіниця, теж дерев’яна. Вона квадратна, триярусна. Своєю архітектурою вона тісно пов’язана з храмом і складає один комплекс. Під час ремонтів 1915, 1950, 1980 років замінили послідовно ґонтове покриття, а у вівтарній частині було знайдено частини ікони «Страшний суд», основа якої складається з шести липових дошок, які були з’єднані попарно сосновими шпугами і зібрані в один іконний щит. Це важлива знахідка для дослідження розвитку іконографії Страшних судів. Ремонтні роботи велися протягом багатьох років. 10 листопада 2010 року реставровану церкву освятив владика Юліан Вороновський.

Взято з краєзнавчого дослідження «Сходинками отчого краю» Оксани Білас

IMG_6737-foto.starosambir.jpg IMG_6747-foto.starosambir.jpg IMG_6754-foto.starosambir.jpg IMG_6757-foto.starosambir.jpg IMG_6764-foto.starosambir.jpg