Сольчаник Богда́н Зіно́війович
Дата та місце народження: 25 липня 1985 Старий Самбір, Львівська область
Дата і місце загибелі: 20.02.2014 р. Київ, Майдан Незалежності
Нагороди: Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Богдану Сольчанику було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).
У Львові здобув вищу освіту, а згодом проходив докторську програму у Варшаві, готував до захисту дисертацію «Виборчі практики в малому західноукраїнському місті. 1965–2006 роки». Богдан викладав на кафедрі нової та новітньої історії України Українського католицького університету, був активістом Громадянської мережі “ОПОРА”. Саме громада, її місцева самоорганізація у малих селах і містечках, вважав Сольчаник, має стати рушійною силою для розвитку країни. Відтак, юнак брав активну участь у громадських рухах ще сидячи за шкільною партою. Мабуть, усі друзі солідарні, що у будь-якій незрозумілій ситуації Богдан завжди брав відповідальність на себе.
Восени 2004-го виводив на площі Львова студентів, щоб боротися з «кучмізмом». Але тільки через ненасильницький спротив. Він не знав, що таке насильство. Це він влітку 2013-го ініціював у Львові акції солідарності з мешканцями Врадіївки, що повстали проти міліцейського свавілля. Це він знову – і востаннє – закликав львівських студентів до мирного протесту, коли стало відомо, що асоціацію з ЄС не підпишуть. На Майдан в Київ Богдан приїздив кілька разів. Загинув від ворожої кулі на вул. Інститутській, біля готелю “Україна”.
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
