Волошанський Анатолій Степанович
Дата та місце народження: 18.02.1986
Дата і місце загибелі: 10.03.2026р. н.п. Костянтинівка
Військове звання: солдат
Анатолій Волошанський народився 18 лютого 1986 року у місті Старий Самбір Львівської області.
У 2002-2005 роках навчався у Новороздільському професійному ліцеї за професією «Слюсар з ремонту автомобілів, електрозварник ручного зварювання».
У часі війни проходив військову службу на посаді стрільця-номера обслуги 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А0998. (легендарної 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила).
У військовій частині Анатолія згадують із великою повагою та щирою вдячністю. Побратими й командування характеризують його як сумлінного, дисциплінованого та відповідального воїна, який бездоганно виконував свої обов'язки. Він був добре підготовленим солдатом, на якого завжди можна було покластися, людиною великої душі — доброзичливою, щирою, уважною до інших і незламною перед будь-якими випробуваннями.
10 березня 2026 року Анатолій загинув у бою поблизу Костянтинівки Донецької області, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов'язку перед Україною.
25 травня 2026 року Старосамбірська громада провела Героя в останню земну дорогу. Навколішки, з квітами та сльозами на очах, жителі громади віддали останню шану своєму землякові, який поклав життя за свободу і незалежність України.
Чин похорону очолив отець-декан УГКЦ Михайло Николин у співслужінні зі священниками Старосамбірського деканату УГКЦ та Православної Церкви України. Спільна молитва об'єднала сотні людей, які прийшли попрощатися із Захисником.
На міському кладовищі Героя поховали з усіма військовими почестями. Під трикратний військовий салют та звуки Державного Гімну України матері загиблого воїна було вручено Державний Прапор України — символ честі, мужності та жертовного служіння Батьківщині.
