Старосамбірська міська територіальна громада

У цифрову епоху молодь стає не лише активним учасником інформаційного простору, а й його найвразливішою частиною. Вербування через інтернет — це не вигадка, а реальна загроза, яка часто починається з невинного повідомлення в соціальних мережах. Саме тому інформаційна безпека — один із ключових чинників у протидії залученню молоді до небезпечних деструктивних угруповань чи антисоціальної діяльності.

Як працює вербування? Методи впливу на молодь
Вербування — це процес психологічного, інформаційного чи емоційного впливу на людину з метою залучення її до небезпечної діяльності (злочинної, терористичної, диверсійної або антидержавної). Молодь — одна з найвразливіших категорій, адже часто не має достатнього життєвого досвіду, критичного мислення та фінансової стабільності.

Вербувальники діють приховано і послідовно. Вони:

використовують соціальні мережі та месенджери для першого контакту;
апелюють до емоцій — почуття несправедливості, бажання бути корисним, протест проти системи;
поступово ізолюють молоду людину від друзів і родини, створюючи віртуальне «плем’я»;
пропонують виконати невинне завдання, яке з часом переростає в радикальні дії;
маніпулюють фактами і поширюють фейкову інформацію.
Пропаганда через соціальні мережі
Вербувальники створюють публічні чи закриті групи в Telegram, Instagram, TikTok.
Там поширюють героїзовані відео, меми або ролики про "боротьбу", "славу", "опір".
Використовують псевдопатріотичну або псевдорелігійну риторику.
У 2023 році українські правоохоронці викрили мережу Telegram-каналів, де вербували молодь до незаконних збройних формувань. Юнакам обіцяли «високу зарплату», «військову кар'єру» та соціальні гарантії, приховуючи реальну загрозу та наслідки.

Психологічний тиск і шантаж
Вербувальники знайомляться з молоддю в чатах, соцмережах, ігрових серверах.
Спочатку зав’язується дружня розмова або пропонується «легкий заробіток», «секретне завдання», «елітна спільнота».
Після першої виконаної дії (навіть незначної) починається психологічний тиск:
«Ми все знаємо», «Тебе вже зафіксували», «Ти в системі», «Маєш робити наступне — інакше...»
Залякування доповнюється шантажем, наприклад, погрозою оприлюднити особисту інформацію, фото, листування, геолокацію.
Підлітку запропонували «підзаробити» — він мав надіслати кілька фото з публічних місць. Після цього йому почали писати, що це — злочин, і що про нього «вже знають». Щоб «очистити репутацію», вимагали виконати нові завдання — вже більш ризиковані. Психологічний тиск змушував його мовчати навіть перед батьками.

Економічна вразливість
Молоді люди без роботи або в складних життєвих обставинах отримують «пропозиції заробити».
Спочатку йдеться про неважкі завдання (перенести пакунок, зробити фото, «допомогти в справі»).
Потім людину втягнуто в систему, вихід із якої часто неможливий без наслідків
У прифронтових регіонах неповнолітнім пропонували «підзаробити», зробивши фото блокпостів або складів. Насправді — це була розвідка в інтересах ворога. Після «виконаного завдання» починався шантаж або залучення до складніших диверсійних дій.

Наслідки співпраці з ворогом
Кримінальна відповідальність: згідно з статтею 111 Кримінального кодексу України, участь у незаконних збройних формуваннях або співпраця з окупантами може кваліфікуватися як державна зрада, що тягне за собою позбавлення волі.

Соціальна ізоляція: один із завербованих студентів після повернення додому втратив довіру друзів, не зміг знайти роботу та отримав судове покарання.

Морально-психологічна травма: багато молодих людей після втягнення у ворожі структури страждають від почуття провини, депресії та посттравматичного синдрому.

Як протидіяти вербуванню?
📢 Освіта та медіаграмотність

Використання фактчекінгу та критичного мислення для перевірки інформації.
Участь у антипропагандистських кампаніях, які допомагають розпізнавати ворожі меседжі.
📢 Підтримка державних ініціатив

Створення молодіжних платформ, патріотичних гуртків, дискусійних клубів для розвитку національної свідомості.
Включення у навчальні програми курсів з інформаційної безпеки.
📢 Пильність та своєчасне інформування

Якщо ви помітили спроби вербування або підозрілу діяльність, варто повідомити СБУ або поліцію.
Важливо пояснювати молоді, як діяти у разі небезпеки, і не боятися звертатися по допомогу.
📌 Вербування молоді ворогом – це не лише військова чи політична загроза, а й удар по майбутньому України. Молодь повинна бути обізнаною, захищеною та готовою протистояти будь-яким маніпуляціям.

📌 Куди звертатися:

Кіберполіція України
через сайт: https://cyberpolice.gov.ua
гаряча лінія: 0 800 505 170 (безкоштовно з мобільного)

Національна поліція України
У разі прямої загрози (шантаж, вимоги, фото, залякування) — дзвонити 102 або звернутись до найближчого відділку.

Служба безпеки України (СБУ)
Якщо йдеться про спроби втягнення у шпигунство, диверсійні дії або співпрацю з ворожими структурами.
Сайт: https://ssu.gov.ua
Електронна скринька для звернень:callcenter@ssu.gov.ua